Німеччина готова передати адреси українців Києву: що насправді це означає у 2026 році?
Коротко про головне
Голова Міністерства закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль в інтерв'ю виданню Bild 8–9 вересня 2026 року заявив, що німецька держава має інформацію про зареєстрованих осіб, які отримують соціальні виплати та мають дозвіл на проживання. Відповідно до цих даних, Україна могла б надсилати чоловікам листи. Міністр підкреслив, що цю тему «можна і потрібно обговорювати», підкреслюючи, що повернення має бути добровільним.
Це політична заява, яка була зроблена в інтерв'ю таблоїду. Це не є законодавчим актом, не міжурядовою угодою і не означає початок передачі даних з німецького реєстру іноземців (AZR). Масова передача адрес та інформації про соціальні виплати в Україну без окремої угоди заборонена європейським та німецьким законодавством щодо захисту даних. Крім того, українське право не дозволяє мобілізувати особу прямо на території Німеччини — повістка має бути вручена в Україні.
Що сказав міністр — і чого він не сказав
Міністр підтвердив, що чоловіки призовного віку «мали б повернутися». Проте інструмент, про який йшлося, — це дані, а не примусове виселення.
У згаданому інтерв'ю Вадефуль також закликав президента Зеленського до співпраці щодо оборонних контрактів для німецької промисловості. Зв'язок між «чоловіками» і «замовленнями» пояснює, чому така заява була зроблена саме в таблоїді, а не в офіційному документі.
У заяві не вказано:
- дати, коли щось почнеться;
- переліку даних, які будуть передаватися;
- рішення про скасування тимчасового захисту;
- механізму примусового повернення.
Ще у грудні 2025 року уряд Німеччини в офіційній відповіді Бундестагу зазначив, що німецькі органи не перевіряють, чи особа ухиляється від мобілізації в Україні. Вислання можливе лише в разі, якщо у особи немає дійсного дозволу на проживання. Ухилення від призову саме по собі не є підставою для вислання, поки дозвіл на проживання залишається в силі.
«Без примусу» — що це означає насправді
Фраза «ohne Zwang» означає, що німецька поліція не буде саджати особу в літак і виконувати українську повістку. Це не гарантує, що людину «не чіпатимуть» взагалі — це просто відмежування: німецька держава діє відповідно до своїх законів, тоді як українські наслідки (облік, обмеження, повістка) існують окремо і діють в Україні.
Чи знає Німеччина, хто підлягає мобілізації?
Ні. Станом на кінець жовтня 2025 року в німецькому реєстрі іноземців (AZR) було зареєстровано понад 328 тисяч чоловіків-українців віком від 18 до 60 років. Однак сам німецький уряд визнав, що кількість тих, хто насправді підлягає військовому обов'язку в Україні, невідома.
У цьому реєстрі немає таких даних, як:
- висновок військово-лікарської комісії;
- броні від мобілізації;
- підстав для відстрочки;
- дозволу на виїзд;
- позначки про розшук чи проходження служби.
Туди потрапляють і ті, хто виїхав до повномасштабного вторгнення, і батьки багатодітних сімей, і особи з інвалідністю — отже, список «усіх чоловіків» не є списком «призовників».
Чи можна законно передати адреси Україні?
Ні, це не можна зробити без підстав. У Європейському Союзі немає рішення про те, що Україна забезпечує достатній захист персональних даних. Тому масова передача даних (адрес, а також інформації про соціальні виплати) третій країні без окремої угоди з гарантіями порушує європейське законодавство про захист даних, а також німецькі закони про реєстр іноземців і соціальну таємницю.
Таким чином, найбільш проблемним моментом у словах міністра є обіцянка передавати дані про соціальну допомогу. Юридично наразі для цього немає підстав.
Що з тимчасовим захистом до 2028 року?
Рішення Ради ЄС від 30 липня 2026 року продовжило термін тимчасового захисту до 4 березня 2028 року. Водночас було введено новий фільтр: нові надання захисту можуть залежати від виконання військового обов'язку «де це застосовно».
Проте є важливий виняток: якщо особа вже мала тимчасовий захист у конкретній країні ЄС станом на 30 липня 2026 року і безперервно його утримує в цій самій країні — новий фільтр не стосується.
Інтерв'ю в Bild не скасовує цього винятку.
Що може зробити Україна з німецькою адресою — а що не може
Може:
- оновити дані в «Оберіг» / Резерв+;
- надіслати лист;
- посилити обмеження всередині України (наприклад, при перетині кордону);
- діяти через консульські послуги.
Не може:
- забрати людину з квартири в Німеччині;
- змусити німецьку поліцію виконати українську повістку;
- автоматично скасувати німецький дозвіл на проживання;
- проводити мобілізаційні дії на території Німеччини.
Лист, надісланий на німецьку адресу, не є офіційним «врученням повістки» за українськими правилами — повістки надсилають на адресу в Україні. Проте якщо особа сама відправляється в Україну «на похорон» або за документами — тоді німецька адреса в українському реєстрі може стати реальністю.
А якщо я в Польщі?
Польська влада не оголошувала передачу персональних даних (PESEL) українським військкоматам. Головний ризик для родин, де, наприклад, чоловік перебуває в Польщі, а брат у Німеччині, полягає не в прямій передачі даних, а в ланцюжку: німецький лист → оновлення обліку в Україні → можливі ускладнення на кордоні, у консульстві чи в застосунку «Дія».
Що варто зробити вже зараз
- Зробіть скриншот чинного дозволу на проживання в Німеччині або статусу PESEL / mObywatel у Польщі.
- Зафіксуйте дату, з якої ви перебуваєте в країні, та чи мали захист станом на 30 липня 2026 року.
- Не пишіть у чатах і соцмережах, що «вас уже внесли в списки на депортацію» — це підвищує тривожність без підстав.
- Якщо плануєте поїздку в Україну — заздалегідь перевірте свої дані в Резерв+ та наявність підстав для відстрочки.
- В Німеччині, у разі наявності реальних ризиків, варто з'ясувати можливість подання заяви про блокування передачі ваших даних за кордон.
- Не змінюйте країну тимчасового захисту «з переляку» — це може мати власні юридичні наслідки.
Часті запитання
Адреси вже передали? Ні. Станом на 09.09.2026 публічної угоди чи старту передачі даних немає — є лише інтерв'ю міністра.
Чи знімуть соціальну допомогу, якщо не повернутися? Заява Вадефуля цього не робить. Це окреме питання, яким займається німецька служба зайнятості (Jobcenter), і воно регулюється іншими правилами.
Лист на німецьку адресу — це вже повістка? Формально ні. Однак сам факт, що Київ дізнався вашу адресу, може відобразитися в українських реєстрах.
Я виїхав ще до 24.02.2022, я теж у цих 328 тисячах? Імовірно, так, якщо вам 18–60 років і ви зареєстровані в німецькому реєстрі іноземців. Але це не означає автоматично, що ви підлягаєте мобілізації.
Я жінка, це стосується мене? Слова міністра стосувалися чоловіків. Рішення Ради ЄС гендерно нейтральне, тому не варто автоматично переносити чоловічий контекст на жіночу ситуацію.
Брат у Польщі, я в Німеччині — чи віддасть Польща його дані? Окремої польської заяви про це немає. Спільний ризик для родини — це українські реєстри та поїздки в Україну, а не пряма передача даних Польщею.
Висновок
Це не запуск механізму передачі даних, а політичний сигнал. Юридично масова передача адрес та даних про соціальну допомогу наразі неможлива — для цього немає ні угоди, ні закону. Депортація за ухилення не випливає з цієї заяви, поки діє дозвіл на проживання. Ті, хто вже мав захист станом на 30 липня 2026 року в тій самій країні, під новий фільтр не підпадають. Реальний ризик — не літак до Києва, а те, як дані відображаються в українських реєстрах під час поїздок додому.
Матеріал підготовлено командою адвоката Олега Молчанова. Польський напрямок: адвокат України Наталія Кузьміна, іноземний правник spoza UE, ORA Wrocław, номер запису WRO/PzB/1; Анна Виходцева — магістр польського права.
Задавайте запитання в коментарях
Вам треба терміново? Дзвоніть: +380737193169
ПИШІТЬ У МЕСЕНДЖЕРИ: +380 63 869 40 78 (Viber, Telegram, WhatsApp)
Отримайте попередню оцінку вашої ситуації БЕЗКОШТОВНО👉 https://www.lawyer-catalog.com.ua/free-consultation
Це не є індивідуальною юридичною консультацією. Дата актуальності: 09.09.2026.
Ключові слова: Німеччина адреси українців 2026, дані ТЦК Німеччина, тимчасовий захист 2028, мобілізація закордон, консультація адвоката Молчанова