Німеччина «готова передати адреси» українців Києву: що це означає у 2026 році?
Коротко про головне
Глава МЗС Німеччини Йоганн Вадефуль у своєму інтерв'ю для Bild, яке відбулося 8–9 вересня 2026 року, заявив, що німецька держава має інформацію про тих, хто зареєстрований, отримує соціальні виплати та має дозвіл на проживання. На основі цих даних Україна нібито могла б надсилати чоловікам листи. За його словами, цю тему «можна і потрібно обговорювати». Міністр підкреслив, що повернення має відбуватися без примусу.
Це була політична заява, а не закон чи міжурядова угода, і не означає початок передачі даних із німецького реєстру іноземців (AZR). Передача адрес та даних про соціальну допомогу в Україну без окремої угоди заборонена європейським та німецьким законодавством про захист даних. Також українське законодавство не дозволяє мобілізувати особу безпосередньо на території Німеччини — повістка має вручатися в Україні.
Отримайте попередню оцінку вашої ситуації БЕЗКОШТОВНО — ми з'ясуємо, чи діє ваш захист у Німеччині чи Польщі, чи належите ви до тих, кого новий фільтр ЄС не зачіпає, і що робити, якщо прийде лист на закордонну адресу.
Це не є індивідуальною юридичною консультацією.
Що сказав міністр — і чого він не сказав
Міністр висловив підтримку ідеї, що чоловіки призовного віку «мали б повернутися». Проте інструмент, про який йшлося, — це дані, а не примусове видворення.
Вадефуль також акцентував увагу на необхідності укладення оборонних контрактів з німецькою промисловістю. Тема «чоловіків» та «замовлень» була представлена в одному контексті — це не зменшує значущість заяви, але пояснює її публікацію саме в таблоїді, а не в офіційних документах.
У заяві не було:
- дати початку процесу;
- переліку даних, які передаватимуть;
- рішення про скасування тимчасового захисту;
- механізму примусового повернення.
Раніше, у грудні 2025 року, уряд Німеччини в офіційній відповіді Бундестагу зазначав, що німецькі органи не перевіряють, чи ухиляється людина від мобілізації в Україні. Вислання можливе лише у випадку відсутності дійсного дозволу на проживання. Ухилення від призову не є підставою для вислання, поки діє дозвіл на проживання.
«Без примусу» — що це означає насправді
Німецька фраза «ohne Zwang» означає, що поліція Німеччини не примусить людину сісти в літак та виконати українську повістку. Це не є обіцянкою, що особу «не чіпатимуть» взагалі — просто підкреслюється, що німецька держава діє відповідно до своїх законів, а українські наслідки (облік, обмеження, повістка) працюють окремо в Україні.
Чи знає Німеччина, хто підлягає мобілізації?
Ні, у німецькому реєстрі іноземців (AZR) станом на кінець жовтня 2025 року було зареєстровано понад 328 тисяч чоловіків-українців віком 18–60 років. Однак, сам німецький уряд визнав, що невідомо, скільки з них насправді підлягають військовому обов'язку в Україні.
У цьому реєстрі немає даних про:
- висновки військово-лікарських комісій;
- броні від мобілізації;
- підстави для відстрочки;
- дозволи на виїзд;
- інформацію про розшук чи проходження служби.
До реєстру потрапляють також ті, хто виїхав ще до початку повномасштабного вторгнення, батьки багатодітних сімей та особи з інвалідністю — отже, список «усіх чоловіків» не є списком «призовників».
Чи можна законно передати адреси Україні?
Ні, не так просто. В Євросоюзі немає рішення про те, що Україна забезпечує належний захист персональних даних. Тому масова передача даних (адрес, а також інформації про соціальні виплати) третій країні без окремої угоди з гарантіями порушує європейське законодавство про захист даних, а також німецькі закони щодо реєстру іноземців і соціальної таємниці.
Таким чином, найбільш уразливе місце у словах міністра — це обіцянка передавати дані про соціальну допомогу. Юридично наразі немає підстав для цього.
Що з тимчасовим захистом до 2028 року?
Рішення Ради ЄС від 30 липня 2026 року продовжило тимчасовий захист до 4 березня 2028 року. Однак, воно ввело новий фільтр: нові надання захисту можуть залежати від виконання військового обов'язку «де це застосовно».
Проте є важливий виняток: якщо особа вже мала тимчасовий захист у конкретній країні ЄС на 30 липня 2026 року і безперервно його утримує в цій самій країні — новий фільтр її не стосується. Інтерв'ю в Bild цей виняток жодним чином не скасовує.
Що може зробити Україна з німецькою адресою — а що не може
Може:
- оновити дані в «Оберіг» / Резерв+;
- надіслати лист;
- посилити обмеження всередині України (наприклад, при перетині кордону);
- діяти через консульські служби.
Не може:
- забрати людину з квартири в Німеччині;
- змусити німецьку поліцію виконати українську повістку;
- автоматично скасувати німецький дозвіл на проживання;
- проводити мобілізаційні дії на території Німеччини.
Лист, надісланий на німецьку адресу, формально не є офіційним «врученням повістки» за українськими правилами — повістки надсилаються на адресу в Україні. Але якщо особа сама їде в Україну «на похорон» або по документи — тоді німецька адреса в українському реєстрі перестає бути лише теоретичною.
А якщо я в Польщі?
Польська влада не оголошувала про передачу персональних даних (PESEL) українським військовим комісаріатам. Основний ризик для родин, де, наприклад, один чоловік знаходиться в Польщі, а брат в Німеччині, полягає не в прямій передачі даних, а в ланцюговій реакції: німецький лист → оновлення обліку в Україні → можливі ускладнення на кордоні, у консульстві або в застосунку «Дія».
Що варто зробити вже зараз
Зробіть скриншот чинного дозволу на проживання в Німеччині або статусу PESEL / mObywatel у Польщі.
Зафіксуйте дату, з якої ви перебуваєте в країні, і чи мали захист станом на 30 липня 2026 року.
Не пишіть у чатах та соцмережах про те, що «вас уже внесли в списки на депортацію» — це підвищує тривожність без підстав.
Якщо плануєте поїздку в Україну — заздалегідь перевірте свої дані в Резерв+ та наявність підстав для відстрочки.
У Німеччині, за наявності реальних ризиків, варто з'ясувати можливість подання заяви про блокування передачі ваших даних за кордон.
Не змінюйте країну тимчасового захисту «з переляку» — це може мати власні юридичні наслідки.
Часті запитання
- Адреси вже передали? Ні. Станом на 09.09.2026 немає публічної угоди чи старту передачі даних — є лише інтерв'ю міністра.
- Чи знімуть соціальну допомогу, якщо не повернутися? Заява Вадефуля цього не передбачає. Це окреме питання, яким займається німецька служба зайнятості (Jobcenter), і воно регулюється іншими правилами.
- Лист на німецьку адресу — це вже повістка? Формально — ні. Але факт, що Київ дізнався вашу адресу, може відобразитися в українських реєстрах.
- Я виїхав ще до 24.02.2022, я теж у цих 328 тисячах? Імовірно так, якщо вам 18–60 років і ви зареєстровані в німецькому реєстрі іноземців. Але це не означає автоматично, що ви підлягаєте мобілізації.
- Я жінка, це стосується мене? Слова міністра стосувалися чоловіків. Рішення Ради ЄС гендерно нейтральне, тому не варто автоматично переносити чоловічий контекст на жіночу ситуацію.
- Брат у Польщі, я в Німеччині — чи віддасть Польща його дані? Окремої польської заяви про це немає. Спільний ризик для родини — це українські реєстри та поїздки в Україну, а не пряма передача даних Польщею.
Висновок
Це не запуск механізму передачі даних, а політичний сигнал. Юридично масово передавати адреси та дані про соціальну допомогу наразі неможливо — для цього немає ні угоди, ні закону. Депортація «за ухилення» з цієї заяви не випливає, поки діє дозвіл на проживання. Особи, які вже мали захист станом на 30 липня 2026 року в тій самій країні, під новий фільтр не підпадають. Реальний ризик полягає не в літаку до Києва, а в тому, як дані відображаються в українських реєстрах під час поїздок додому.
Матеріал підготував адвокат Олег Молчанов. Польський напрямок: адвокат України Наталія Кузьміна, іноземний правник spoza UE, ORA Wrocław, номер запису WRO/PzB/1; Анна Виходцева — магістр польського права.
Задавайте запитання в коментарях.
Вам треба терміново? Дзвоніть: +380737193169.
ПИШІТЬ У МЕСЕНДЖЕРИ: +380 63 869 40 78 (Viber, Telegram, WhatsApp).
Отримайте попередню оцінку вашої ситуації БЕЗКОШТОВНО 👉 безкоштовна консультація.
Це не є індивідуальною юридичною консультацією. Дата актуальності: 09.09.2026.
Ключові слова: Німеччина адреси українців 2026, дані ТЦК Німеччина, тимчасовий захист 2028, мобілізація закордон, консультація адвоката Молчанова.